Мальтійська болонка

Основна інформація

Незважаючи на те, що мальтійська болонка зустрічається в багатьох культурах, точне її походження не встановлено. Багато хто вважає, що собаки цієї породи були виведені на Мальті внаслідок схрещування шпіца та спаніеля. А ось інші дослідники припускають, що порода з`явилася в Італії, притому що треті впевнені, що мальтійська болонка родом з Азії.

Скрізь де з`являлися собаки цієї породи, вони швидко ставали популярними. У п`ятнадцятому столітті вони знайшли своїх шанувальників серед французьких аристократів. Під час правління Генріха VIII Мальтійська болонка потрапила на Британські острови. Вже до шістнадцятого століття собака стала справжньою улюбленицею представників особ блакитних кровей. Цей маленький песик став другом самої Єлизавети I і навіть Марії Стюарт і королеви Вікторії. Багато художників увічнили їх у своїх картинах, зокрема це стосується Гойї та Рейнольдса.

Незважаючи на те, що собакам цієї породи вдалося пережити Римську імперію, все ж таки в 17-18 століттях мальтійські болонки були практично знищені в результаті невдалих селекційних експериментів з метою зменшення розміру собаки. Після цього катастрофічного експерименту заводчики пуделів та спанієлів взялися за активну роботу з відновлення породи. Це призвело до появи мальтійських болонок із різноманітним зовнішнім виглядом, з`явилися навіть нові породи. Деякі собаківники виявляють упевненість у тому, що мальтійська болонка – прямий предок бішон фризе і болоньєзе. У тому вигляді, в якому ми знаємо мальтійську болонку зараз, вона з`явилася завдяки старанням англійських собаківників.

У США мальтійська болонка з`явилася вперше наприкінці ХІХ століття. На американському континенті їх побачили у 1870-х роках. При цьому, за даними Американського клубу собаківництва, кількість представників цієї породи в США зростала не так вже й швидко до 1950-х років. А ось після собаки стали набирати свою популярність на виставках та показах.

За своєю природою ці болонки грайливі і спокійні, але все ж таки характер багато в чому залежить від індивідуальних особливостей окремо взятого вихованця. Дуже важливо, щоб мальтійські болонки мали дещо незалежний характер. При цьому в жодному разі не можна їх балувати, адже це може призвести до дуже свавільної поведінки тварини. Правильне виховання стане запорукою того, що незалежність і поступливість матиме чіткий кордон.

Однією з проблем є поява плям від сліз навколо очей, все через білий колір вовни. Для підтримки у нормальному стані цієї частини необхідно використовувати спеціальні серветки та миючі засоби, призначені ветеринаром. Це скоротить утворення плям до мінімуму.

Протирати морду собаці необхідно після кожного їди, а витирати бороду потрібно ще й після пиття. Деякі власники цих собак вважають за краще навчати своїх вихованців техніки пиття води з пляшки.

Не можна забувати і про регулярне спостереження за станом вух. Слідкуйте за тим, щоб не виникало запалень, подразнень чи забруднень, а також інфекцій. Обробляють вуха спеціальним тампоном, промоченим у розчині, що призначається виключно ветеринаром. Ніколи не можна використовувати ватний тампон при обробці вушного каналу!

У мальтійських болонок дуже рясно росте волосся у вухах. Для їх підстригання краще звертатися до професійного грумера. Можна також попросити професіонала, щоб той навчив правильної техніки видалення цього волосся. Пазурі, як правило, обрізають при необхідності. Зазвичай це потрібно робити 1 раз на місяць.

Собак дрібних порід ніколи не можна утискувати або вживати в їхньому відношенні надмірну наполегливість, тим більше агресію. Це може призвести до агресії з боку тварини. Жорстоке звернення або фізичне покарання викличе недовіру та внутрішній протест, а також особливу недовіру до людей.

Головне правило під час дресирування – винагорода за покірність та ігнорування непокірності. Більшість фахівців схиляються до того, що дресирування мальтійських болонок слід починати у віці шести-восьми місяців. При цьому деякі собаківники починають цей процес практично з перших днів появи собаки в будинку.

Собаки цієї породи схильні також до виникнення проблем стоматологічного характеру. Також часто виникають вивихи колінної чашки. До потенційних проблем фахівці ще відносять глаукому та прогресуючу атрофію сітківки.

Собаки цієї породи схильні до вроджених патологій печінки. Згідно з звітами, опублікованими в журналі американської Асоціації собаківників, захворювання печінки у цуценят мальтійської болонки можуть бути настільки серйозними, що позбутися їх можна тільки за допомогою дорогої операції.

Також поширений серед мальтійських болонок так званий «тремтячий синдром» при якому спостерігається безконтрольне тремтіння всього тіла. Така недуга практично не дає можливості тварині пересуватися. Сьогодні із цією хворобою намагаються боротися медикаментозним шляхом.

• Незважаючи на те, що мальтійська болонка досить ніжна собака, все ж таки можуть виникнути проблеми під час її виховання.
• Мальтійські болонки схильні до виникнення ознобу, особливо якщо вони знаходяться у сирих приміщеннях.
• Якщо у вихованця довга шерсть, то в місці виникнення проділу собака може отримати сонячний опік.
• Через свій особливий характер, який часто експресивний, собаку не рекомендують тим сім`ям, у яких є маленькі діти.
• Багато мальтійських болонок мають дуже чутливу травну систему. Іноді собаки виявляють особливу прискіпливість до харчування.
• Часто у собак цієї породи виникають проблеми із зубами та яснами.